Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кострубань

Кострубань, -ня, м. Со взъерошенными волосами, шерстью, перьями. А кому з нас, небого, ти здоровльом озвалась? — Отому коштрубаневі... що в середині. — А то був вітер. О. 1861. XI. Свид. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСТРУБАНЬ"
Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
Галатин, -на, м. = галайко. Желех.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Жалки́й, -а́, -е́. 1) Жалящій, жгучій, рѣзкій. І на жалку кропиву мороз буває. Ном. № 3824. Жалка кропива. Ном. № 3363. Жалкий батіг. Жалкий вітер потягає. Могилев. у. 2) Жалобный. Плач жалкий та болезний. МВ. І. 100.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Замгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Вздремнуть, задремать. Сим. 185. «Ну лишень, жінко, я трошки заміну, а ти мені піськай». Ліг ото собі й заснув. Драг. 60. Чи спали люде, чи ні, а наш крамарь як що замінує, то й гаразд. О. 1862. IX. 67.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Розлогий, -а, -е. 1) Просторный, широкій. Од Дударів до Чернишів дорога розлога. Чуб. V. 199. 2) О рвѣ, рѣкѣ: съ отлогими берегами. 3) Раскидистый (о деревьяхъ). 4) О рогахъ: расходящійся въ разныя стороны. Рудч. Чп. 255.
Труський, -а, -е. Тряскій. Дорога труська. Ком. II. Труський кінь. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСТРУБАНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.