Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

косорити

Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОСОРИТИ"
Вительбушити, -шу, -шиш, гл. Выпотрошить.
Жа́ля, -лі, ж. Жница. Желех.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Федьк. Їм коні припочили. АД. І. 135. Люде ідут, припочивают. Шух. І. 221.
Розбризкати, -ся. Cм. розбризкувати, -ся.
Світленько, світлесенько, нар. Ум. отъ ii. світло.
Теґанька, -ки, ж. Горошокъ, расширяющійся кверху. Шух. I. 144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОСОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.