Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчій

Корчій, -чія, м. Судороги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у.
На́глити, -лю, -лиш, гл. Торопить, понукать. Желех.
Нагого́шитися, -шуся, -шишся, гл. Нахохлиться, надуться. Чого сидиш да напизилася, чого сидиш — нагогошилася? Рк. Макс.
Озимок, -мка, м. = бузівок.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться. Ном. № 5796.
Пушина, -ни, ж. Пушинка. Паляничка легесенька як пушина. Харьк. Ум. пушинка.
Христосання, -ня, с. Христосованіе. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.