Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корчій

Корчій, -чія, м. Судороги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРЧІЙ"
Вирід, -роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Дупла́стий, -а, -е. = дуплинастий.
Запічку́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, лежать за печкой. Харьк.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий. Рк. Макс.
Незичливість, -вости, ж. Недоброжелательство.
Оборожень, -жня, м. = Оборожина. Желех.
Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРЧІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.