Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Му́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Просили — не хотів, казали — мусив. мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Ніяк не мусе достати грошей.
Ом'яснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ошибиться.
Переліжка, -ки, ж. Короткія трубочки изъ спирально свернутой проволоки или жести, — при составленіи ожерелья изъ монетъ, крестовъ нанизываются послѣ каждой монеты, креста, что бы эти послѣдніе не сбивались въ кучу.
Позморожувати, -жую, -єш, гл. Заморозить (многихъ). Ця зіма багато людей позморожувала.
Порозгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и розгрузи́ти, но во множествѣ.
Чистило, -ла, с. Дѣтскій послѣдъ, placenta.
