Бідолак, -ка, м. = бідолах.
Заслабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Заболѣть. А в суботу заслабім, а в неділю лежала, в понеділок умерла.
Клениця, -ці, ж. = клен.
Плаксій, -сія, м. Плакса.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. : внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Ум. сальце. Плямка собі сальце. По чарці випємо, сальця ззімо шматок.
Сліп, -па, -пе = сліпий. Чого б і плакав сліп, як би бачив світ.
Справування, -ня, с.
1) Отправленіе, исправленіе (должности).
2) Поведеніе.
Тра-ла-ла! меж. для выраженія радости. Тра-ла-ла, тра-ла-ла, на базарі була. «Гуляй душа! Тра-ла-ла!» на ввесь шинк гукає.
Шляхтич, -ча, м. Дворянинъ. Було тут три шляхтичі; два пило — платило, а третій пив — зброю лишив.
