Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрібачка

Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!» Гол. III. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРІБАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРІБАЧКА"
Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель. Желех.
Віяння, -ня, с. 1) Вѣяніе, дуновеніе. 2) Провѣиваніе хлѣба.
Драмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Драматизировать, сочинять драмы. Драмована історія жизні обозі поетів. К. XII. 21.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік. Н. Вол. у.
Леопа́рд, -да, м. Леопардъ. І леопард із льоху вискочив на сцену... Ступив, зирнув, — і полилась святая кров. Шевч. 614.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРІБАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.