Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнічувати

Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. МУЕ. III. 90 — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять. Чуб. І. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНІЧУВАТИ"
Бздиконути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бздикати.
Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Огень, огню́, м. = огонь. Червона шапочка як огень. О. 1861. IV. 29.
Пересолювати, -люю, -єш, сов. в. пересоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Пересаливать, пересолить.
Понадмолочувати, -чую, -єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).
Пороспукати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспустити, но во множествѣ.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Уморитися, -рюся, -ришся, гл. Устать, утомиться.
УсохтиCм. Усихати.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. К. ЧР. 427. Краще стать на чинш, а потім викупить землю. О. 1862. IV. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГНІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.