Білітися, -ліюся, -єшся, гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється.
Білокост, -ту, м. Матерія красная съ чернымъ.
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. 2) Курная изба. 3) Публичный домъ. Ум. бурдейчик.
Голо нар.
1) Голо, обнажено.
2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс).
3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Жа́лько нар. = жалко. От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить.
Неощадно нар. Не бережливо.
Рейвах, -ху, м. Суматоха, плачъ.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан.
Шваб, -ба, м.
1) Нѣмецъ.
2) Насѣк. Carabus scheidleri.
