Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема.
Закав'Я́дити, -дило, гл. безл. Затошнить. Гадяч. у.
Нагорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя.
Приїздний, -а́, -е́ 1) Пріѣзжій. 2) Совершающійся въ честь пріѣзда. Перша чарка приїздна, друга від'їздна. 3) приїздне. Подарокъ прислугѣ отъ пріѣзжихъ гостей. З гостей приїздного хто дасть наймичці.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Ум. тесачо́к.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором».
Управити, -ся. Cм. управляти, -ся.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
