Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заголити

Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛИТИ"
Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Желех. Cм. ватажити.
Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Кукібний, -а, -е. 1) Рачительный, старательный. Кукібна молодиця. Павлогр. у. 2) Опрятный; пріятный на видъ. Таке було кукібне, таке було охайне. Г. Барв. 434.
Нази́мий, -а, -е. = назімий.
Пахнячка, -ки, ж. Мушкатная груша, мушкатель. Вх. Уг. 257.
Почасту нар. Часто. І почасту в огонь кидали його і в воду. Єв. Мр. IX. 22.
Провіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. провірити, -рю, -риш, гл. = перевіряти, перевірити.
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Шпарґалля, -ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.