Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає.
Застовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Стать вверхъ, дыбомъ (о волосахъ, шерсти).
Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її.
Ребро, -ра, с.
1) Ребро. Худий, аж ребра світяться.
2) Бокъ горы, обрыва, скалы. Яри гайові меж невисокими, та крутими горами та шпилями, меж дубовими та грабовими гаями, що роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір та шпилів.
3) Каждая изъ двухъ боковыхъ дощечекъ терлиці.
4) — бо́же. Раст. Convallaria multiflora. Cм. кукурічка. Ум. реберце, реберечко. Повернися бочком..., ще й реберечком.
Химерія, -рії, ж. = химера.
Ховпак, -ка, м. Шапка барашковая. Так на нім ховпак мугтит, як золото ряхтит.
Штельмах, -ха, м. = стельмах 1.
