Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заголювати

Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛЮВАТИ"
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Невдатник, -ка, м. = невданик. Гоп, мої гречаники, гоп, мої невдатники! Чуб. V. 1173.
Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у.
Протяжний, -а́, -е́ Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. Cм. токарня.
Тересувати, -су́ю, -єш, гл. Думать, размышлять? Ой я сую, тересую, де ся любка діла: ци у море утонула, ци в гай полетіла. Гол. IV. 471.
Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, — пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.
Шиба, -би, ж. Оконное стекло. Гн. II. 69. Ум. шибка.
Шосток, -тка, м. Шесть штукъ, шесть разъ. Одвіз я разів п'яток, чи шосток. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.