Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоджувати

Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Н. Вол. у. Cм. загаждати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОДЖУВАТИ"
Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати. Конст. у.
Вошковий, -а, -е. Ко вши относящійся. вошкове зілля. Раст. Ononis hircina. Вх. Уг. 232.
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. МВ. ІІ. 11. Старі люде говіркі. Г. Барв. 316.
Канонада, -ди, ж. Канонада, пушечная пальба. К. Бай. 90.
Налюбува́тися, -бу́юся, -єшся, гл. = налюбувати.
Ом'яснутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ошибиться. Вх. Зн. 43.
Опарюватися, -рююся, -єшся, сов. в. опаритися, -рюся, -ришся, гл. Обвариваться, обвариться. Опарився, як муха на окропі. Ном. № 1821.
Потелижитися, -жуся, -жишся, гл. Побрести, потащиться. Потелижився у ліс. Полт. у.
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася. Чуб. V. 727. 2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.