Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоджувати

Заго́джувати, -джую, -єш, сов. в. загоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Задабривать, задобрить, располагать, расположить въ свою пользу. Загоджує судців. Н. Вол. у. Старшина побив мене та загодив справника — півсотні карбованців одвіз. Канев. у. Щоб і ту загодить, і мене не розгнівить. Н. Вол. у. Cм. загаждати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОДЖУВАТИ"
Бездолець, -льця, м. Несчастный человѣкъ. Желех.
Десбі́чний, -а, -е. Направо лежащій. Желех.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Найпа́к нар. = найпаче. Желех.
Підсліджувати, -джую, -єш, сов. в. підсліди́ти, -джу́, -диш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Підслідили його — куди то він несе. Рудч. Ск. І. 9.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця. Мир. ХРВ. 50.
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом. Брацл. у.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный. МВ. ІІІ. 103.
Стерегтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Беречься, остерегаться. Зостаєшся сама в хаті, стережися розмовляти. Мет. 9. Стерігсь, щоб любощів йому черкеска з нами не сунула. Мкр. Г. 19. Стережися, Петре, нарікати на Наталку. Котл. Н. П. 392.
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. І. 252.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.