Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Магомета́нин, -на, м. Магометанинъ.
Нужний, -а, -е. 1) Изможденный, истомленный.
2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.
Обачитися, -чуся, -чишся, гл. Выздоровѣть.
Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл.
1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі.
2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Позасмажувати, -жую, -єш, гл.
1) Зажарить (во множествѣ). Гусей зо троє треба буде засмажити. — Позасмажуємо!
2) Заправить масломъ, изжареннымъ съ лукомъ (многое).
Політати, -та́ю, -єш, гл. Полетать.
Торгання, -ня, с. Дерганіе.
