Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загорілий

Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРІЛИЙ"
Високошановний, -а, -е. = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця. О. 1862. IX. 125.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Захво́йдати, -даю, -єш, гл. Загрязнить. Де це ти захвойдала спідницю?
Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Пригірклий, -а, -е. Горьковатый. Пригіркле масло.
Родонько, -ка, родо́чок, -чка, м. Ум. отъ рід.
Ускок, -ку, м. Каскадъ на рѣкѣ. Шух. І. 316.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили. Шух. І. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.