Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоряти

Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯТИ"
Відпродати Cм. відпродувати.
Гицлювання, -ня, с. Пребываніе гицелем.
Осуружитися Cм. осоружитися.
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Посадки, -док, ж. мн. Деревья, посаженныя для обозначенія дороги. Просто їхати, то й дві верстві не буде, а посадками, то штирі. Черниг. г.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Правиборець, -рця, м. Избиратель, участвующій въ выборѣ избирателей народныхъ представителей. Желех.
Сумиряти, -ряю, -єш, сов. в. сумири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Смирять, смирить. Сам Господь єсть правда, сокрушить неправду, су мирить гординю, вознесешь святиню. КС. 1883. VІІІ. 770.
Татувати, -тую, -єш, гл. Быть отцомъ, имѣть дѣтей. Шейк.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.