Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька.
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато.
Нендзорі, -рів, м. Осенніе ягнята.
Огарь, -рю, м.
1) Обожженный пень. Так як огарь обідрався.
2) Нас. Oestrus bovis, оводъ бычій. Cм. овід.
3) Порода утокъ.
Позапрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Мої коні воронії да позапрягані стоять.
Холонути, -ну, -неш, гл. Стынуть, охлаждаться. Нехай борщ холоне. холо́не серце, — у серці. Сердце замираетъ; страшно. Холоне серце, як згадаю, що не в Украйні поховають, що не в Украйні буду жить.
