Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні.
Гребляни́й, -а́, -е́. Плотинный. Гребляни́й млин. Водяная мельница съ плотиной.
Ґаджє́ло, -ла, с. Кубарь, волчокъ.
Догу́ркатися Cм. Догуркуватися.
Дрівця́, -ве́ць, с. мн. ум. отъ дрова.
Летя́жний, -а, -е. = нетяжний.
Мля́вий, -а, -е. Вялый, слабый. Її... организм був зроду нервовий, млявий і втомливий. Він дав мені знарошне серце мляве. — вода. Неосвѣжающая вода.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца).
На́дити, -джу, -диш, гл. 1) Привлекать, приманивать. Те наде, що ваде. (Річки) надили дівчат у чисту воду. То вже надить стара дівка молодих парубків до залицяння. Там здобиччу ти надив козака. Старосвітські співаки, надючи гарним словом ухо людське, на добро, на милосерде наставляли. 2) Ловить удочкой рыбу. Не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина.
Паркання, -ня, с. = паркан.
