Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загривий

Загри́вий, -а, -е. Имѣющій бѣлую масть вокругъ шеи (о птицахъ и четвероногихъ животныхъ). Загривий гусак. Харьк. Загрива гуска. Загрива вівця — біла, а шиворот чорний. О. 1862. V. Кух. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРИВИЙ"
Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Ма́цу́р, -ра, м. Котъ. Гол. II. 559. Вх. Пч. II. 6.
Мисте́цьтво, -ва, с. Мастерство, мастерское умѣнье, искусство. О. 1862. І. 66.
На́года, -ди, ж. Случай, удобное время. (Юда) шукав нагоди, щоб видати Його їм без народу. Єв. Л. XXII. 6.
Нарої́ти, -рою, -їш, гл. Нароить, навести молодыхъ роевъ. Нароїть роїв. К. ПС. 113.
Переквітувати, -ту́ю, -єш, гл. Отцвѣсть. Уже жито переквітувало. Н. Вол. у.
Плястер, -ру, м. 1) Пластырь. 2) Сотъ меду.
Послати II. Cм. постилати.
Студник, -ка, м. = студениця. Вх. Лем. 471.
Трошка нар. Ум. отъ троха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.