Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загокуватися

Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОКУВАТИСЯ"
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Надаре́мне нар. Напрасно, тщетно.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно. Міусск. окр.
Полковничий, -а, -е. 1) = полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = полковник.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Скребтатися, -бчуся, -чешся, гл. Чесаться (пальцами). Сіла бабка на печі, в головку ся скребче. Чуб. V. 1130.
Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.