Вискочити Cм. вискакувати.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Джеджелу́ха, -хи, ж. = Дженджеруха. Е, у неї в хаті там так чисто та славно. Вона така джеджелуха, шо на все село.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!»
Окіл, око́лу, м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. На ввесь окіл гукав.
Полюдськи, полю́дському, полю́дську, нар. Какъ слѣдуетъ, какъ принято. І матері поможе в чому, і до мене полюдськи заговорить. У тебе все не полюдському. В Луцку все не полюдську: навколо вода, а в середині біда.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний.
Скотарство, -ва, с. Скотоводство.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром.
