Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загорянин

Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯНИН"
Видзвонити Cм. видзвонювати.
Доси́пка, -ки, ж. Досыпка. Ум. доси́понька.
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Заме́рзлий, -а, -е. Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. Мир. Пов. І. 122. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить. Камен. у.
Нао́чне нар. 1) Видимо, очевидно, явно. 2) Своими глазами.
Незбожно нар. Безбожно.
Повістити, -щу, -стиш, гл. 1) Разсказать. Де котрий пожартує, инший стам та свій смуток — жаль повістить. МВ. І. 44. 2) Извѣстить. Пішли люде у слободу повісти́ти. Мнж. 130.
Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Помильне, -ного, с. Плата посланному отъ мили.
Укрівавити Cм. укрівавлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.