Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загорожувати

Загоро́жувати, -жую, -єш, гл. = загороджувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОЖУВАТИ"
Безсумно нар. Безпечально, весело. Не хотілось кидать їм, таким безсумно молодим, те, що любилось на землі. Щог. Сл. 90.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського. Мил. 96.
Огурятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. огуритися, -рюся, -ришся, гл. Упрямиться, заупрямиться, противиться, воспротивиться. Щоб козак в військо ходить не огурявся.
Осмів, осмова, м. Трухлый въ серединѣ пень. Шух. І. 111.
Серед нар. Среди, посреди. Серед Чорного моря утопило. ЗОЮР. І. 29. Серед хати стояв.... чоловік. Левиц. Пов. 104.
Чобан, -на, м. Деревянный сосудъ для молока. Угор.
Шуканина, -ни, ж. Поиски.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.