Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Ґавзу́н, -на́, м. Большой горшокъ.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Напрошки́ нар. Напрямикъ, прямой дорогой.
Подридзати, -дзаю, -єш, подри́зати, -заю, -єш, гл. = подрипати. Подризав (п'яний).... до господи.
Поперемокати, -каємо, -єте, гл. Перемокнуть (во множествѣ).
Потерпати, -па́ю, -єш, гл.
1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає.
2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Злодій їден за другого потерпає.
Прошивка, -ки, ж. Воротникъ въ женской сорочкѣ, также въ кептарі.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш.
Фірас, -са, м. = тартак.
