Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загокливий

Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОКЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОКЛИВИЙ"
Відзолити Cм. відзолювати.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо. Харьк. г.
Жа́лосник, -ка, м. = жалібник. Ном. № 4823.
Заса́дець, -дця, м. = засадьок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. засадчик, засадчичок. Жінка вибере із діжі тісто та маленький засадчичок посадить. ЗОЮР. II. 32.
Опеньгати, -гаю, -єш, гл. Шутливо: женить, выдать замужъ. Кролев. у. Треба його ув-осени опеньгати. Харьк. г.
Папляти, -ляю, -єш, гл. Невнятно говорить, мямлить.
Підчепурити, -рю́, -риш, гл. = причепурити. Підчепури, донечко люба, нашу хатину. О. 1862. IV. 71.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОКЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.