Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Кушнирка и кушнірка, -ки, ж. 1) Промыселъ овчинниковъ, скорняковъ. 2) Жена скорняка.
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого.
Поросплоджувати, -джую, -єш, гл. Расплодить, развести (во множествѣ).
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Скит, -ту, м. Скитъ.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Хаба, -би, ж. = хабета.
