Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загомоніти

Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. Чуб. V. 710. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. МВ. ІІ. 98. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Г. Барв. 387. Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОМОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОМОНІТИ"
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ. Вх. Лем. 405.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Краплистий, -а, -е. 1) Крупный (о дождѣ). Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий. Мет. 233. 2) Въ крапинкахъ. Дві великі подушки у краплистих темних пошивках. МВ. IІ. 200.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Драг. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи. Чуб. ІІІ. 352.
Облесливий, -а, -е. Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Берд. у. Лащився мов облеслива собака. Полт.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Професорка, -ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.
С пред. = з.
Стегевце, -ця, с. Ум. отъ стегно.
Ушанувати, -ную, -єш, гл. 1) Почтить. 2) Хорошо принять, угостить. Ні, я по своєму її вшаную. К. МБ. X. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОМОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.