Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загородище

За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОДИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОДИЩЕ"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.
Піддубень, -бня, м. Родъ грибовъ, Boletus calopus. Анн. 66.
Повіншування, -ня, с. Поздравленіе.
Пороззявляти, -ляємо, -єте, гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються. Харьк.
Пороспилювати, -люю, -єш, гл. Распилить (во множествѣ).
Природність, -ности, ж. Естественность. Желех.
Прочустрити, -рю, -риш, гл. Задать трепку.
Уколупити, -плю, -пиш, гл. = уколупати. Свойого вколупне би здоров'я для милого приятеля. Ном. № 9517.
Укривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРОДИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.