Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заголовний

Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛОВНИЙ"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка. Шевч. 30.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл.на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся. Новомосковск. ( Залюбовск.).
Никони, -нів, м. мн. 1) Третій день послѣ праздниковъ. Балт. у. 2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить. Ном. № 10345.
Підсудник, -ка, м. Подсудимый. Ваш підсудник. К. Бай. 120.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить. Федьк.
Сапальниця, -ці, ж. Полольщица.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ. Конст. у.
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЛОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.