Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загнилість

Загни́лість, -лости, ж. Начало гніенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНИЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНИЛІСТЬ"
Задовжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = завиноватитися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я. Лавр. 46.
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. МВ. (О. 1862. І. 98).  
Насупуватий, -а, -е. Имѣющій суровый видъ.
Паркотливець, -вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.
Прихватком нар. Урывками. На дворі — прихватком тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125.
Проньмати, -маю, -єш, гл. = проймати. Черк. у.
Протанцювати, -цюю, -єш, гл. Протанцовать, проплясать. Аж до межигорського Спаса протанцював сивий. Шевч. 370.
Ректорський, -а, -е. Ректорскій.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть. Вх. Зн. 16.
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними. Морд. Оп. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГНИЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.