Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоювати

Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЮВАТИ"
Бланя, -ні, ж. Мѣхъ. Галиц. Бо моє серце, браття, сардаком ся крило, під бланев ся ховало, під ременем крило. Федьк. І. 32.
Висміватися, -ваюся, -єшся, гл. Насмѣхаться, издѣваться.
Довести́, -ся. Cм. Доводити, -ся.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Ладі нескл. дѣтск. = ладки. Ладі, ладусі, а де були? — В бабусі. Чуб. III. 106.
Обшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр. 2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить. Мир. ХРВ. 174.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Попідсікати, -ка́ю, -єш, гл. Подсѣчь (во множествѣ).
Примножуватися, -жуюся, -єшся, гл. = примножатися. Людей все примножується, а землі мало. Кіевск. у.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.