Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита.
Вовченя, -няти, с. = вовча. Вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Гайдарик, -ка, м. Ум. отъ гайдарь.
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє.
́Євірниці, -ниць, ж. мн. = порічки.
Карась, ся́, м.
1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Ой лин та карась у ятері трепетавсь.
2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. Ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь!
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ.
2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. А в липині та в осичині, там староста траву косить.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі.
Станя, -ні, ж. = стайня. Пішов до стані, так не добере собі коня. Ой є в мене три коні на стані. Ум. станенька. Станечка.
Тоскно нар. Тоскливо, грустно. Не хиляйся, сосно, бо й так мені тоскно.