Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоювати

Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЮВАТИ"
Безґрунтовно, нар. Безпочвенно, неосновательно.
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Ґру́ля, -лі, ж. Картофель. Вх. Лем. 408.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Оббутися, -будуся, -дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті. Рк. Левиц.
Поступцем нар. Отступая шагъ за шагомъ. Кіевск. у.
Роспірати, -ра́ю, -єш, сов. в. росперти, -зіпру, -реш, гл. Распирать, распереть, раздувать, раздуть, разносить, разнести. Ном. № 13215. Минулися тії роки, що роспірала пироги боки. Ном. № 681. Воздух у пузирі від тепла поширшає, роздасться і розіпре пузирь. Дещо. Як же почила скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою, — батечки! — росперли й загони к чортовій матері! Стор. II. 45.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.