Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоювати

Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Г. Барв. 163. Його рука поранить і загоїть. K. Іов. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЮВАТИ"
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.
Гегепнути, -пну, -неш, гл. То же, что гепнути, но еще сильнѣе.
Заблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Заблудиться. Ой либонь моя дівчинонька та й у лісі заблудилася. Чуб. V. 24.
Звіро́к, -рка́, м. Ум. отъ ii. звір.
Змусуватися, -суюся, -єшся, гл. Перебродить, перепѣниться.  
Мурівчик, -ка, м. = муляр 1. Черк. у.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Прогварити, -рю́, -риш, гл. = проговорити. Гол. II. 711.
Синяк, -ка, м. 1) Синякъ. Еге, нароком, коли синяк під оком. Ном. № 14234. 2) пт. лѣсной голубь, дикій сизый голубь. Columba oenas. Вх. Пч. 9. 3) Раст. a) Echium vulgare L. ЗЮЗО. I. 121. б) Anchusa officinalis L. ЗЮЗО. І. 175. 4) Грибъ Agaridis necator. Ой казали синяки, що ми зроду солодкі. Чуб. V. 1183. 5) Мѣдный купоросъ. Гол. 6) = сивуля 3.
Урдяний, -а, -е. Съ начинкой изъ урди. Урдяні пироги, вареники. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.