Дими́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Дымиться.
Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Киса, -си, ж.
1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. За кису світ увесь не мирить.
2) Веревочный мѣшокъ.
Лупа́к, -ка, м. Преим. во мн. лупаки́. Шелуха и крупные отруби, остающіеся послѣ просѣиванія муки.
Обшарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна.
Тхір, тхора, м. Хорекъ, Mustela putorius. Дома лев, а на війні тхір. Ум. тхо́рик.
Ховзкавиця, -ці, ж. Гололедица.
Хоробрий, -а, -е. Храбрый. Пане гетьмане і ви, батьки, і ви, панове отамання, і ви, братчики, хоробрії товариші! А за ним ідуть мало-мало не три тисячі, усе хоробрії товариші запорожці.
