Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загреба

Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. Ном. № 13776. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Грин. IІ. 182. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). Стор. II. 16. У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. Мил. 121. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕБА"
Безвік, -ку, м. Вѣчность. Употребл. въ формѣ: на безвік — на вѣчныя времена. Пішов десь на безвік.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Закабли́, -лі́в, м. мн. Задники сапога. Дам лиха закаблукам, дам лиха закаблам, достанеться й передам. Шевч. 369.
Кривий, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. І. 51. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. K. Іов. 15. 4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. Сим. 229. 5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. Макс. 6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. Чуб. III. 32. О. 1861. XI. Свид. 40. 7) криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Шух. І. 22. Ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Рудч. Ск. II. 33. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах. К. Дз. 144.
Поквилити, -лю, -лиш, гл. 1) Поплакать. 2) Покричать (о нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ).
Поманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Понѣжиться.
Посходити, -димо, -дите, гл. 1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори. Черниг. у. 3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Ном. № 10187. 4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Г. Барв. 299. Посходили із світу й патріоти. К. ПС. 7. 2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень. ЗОЮР. І. 280.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРЕБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.