Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загреба

Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. Ном. № 13776. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Грин. IІ. 182. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). Стор. II. 16. У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. Мил. 121. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕБА"
Бурячча, -ча, с. соб. отъ буряк.
Ваканцьовий, -а, -е. 1) Вакантный. 2) Заштатный, отставной. Ісправники все ваканцьові. Котл. Ен. ІІІ. 28.
Винайти, -ся. Cм. винаходити, -ся.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл.на що. Льститься на что, жадничать.
Мозольо́ваний и мозольовий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Рудч. II. 173. Щирая праця мозольованая. Ном. № 9982.
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Сопливий, -а, -е. Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625.
Столівка, -ки, ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти. Вх. Уг. 269.
Трутити Cм. тручати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРЕБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.