Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загніватися

Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНІВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГНІВАТИСЯ"
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Куролап, -па, м. = курокрад.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив. Кіев.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГНІВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.