Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоготіти

Загоготіти, -гочу́, -ти́ш, гл. Загудѣть глухо. Загоготів якийсь підземний глас. Греб. 373. В печі загоготіло. Св. Л. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОГОТІТИ"
Ди́шельний, -а, -е. Дышельный.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Кишкун, -на́, м. Кабанъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. ґилун.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Підкидчата, -чат с., мн. Маленькіе саночки, которыя при перевозкѣ дерева подставляются подъ тотъ его конецъ, который виситъ съ большихъ саней. Волч. у.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Камен. у.
Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.