Висмолювати, -люю, -єш, сов. в. висмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Заци́тькувати, -кую, -єш, сов. в. заци́тькати, -каю, -єш, гл. 1) Заставлять, заставить замолчать. Цить! цить, моя дитино! — зацитькувала Мотря. 2) Заминать, замять. Так це діло й зацитькали.
Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка.
2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи.
Присядки, -док, ж. мн. Въ выраж.: у присядки. Въ присядку. А я в скоки та у боки, у присядки та у долоні.
Слуга, -ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ум. служка, служенька, служечка. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі.
Сприскати Cм. сприскувати.
Шваб, -ба, м.
1) Нѣмецъ.
2) Насѣк. Carabus scheidleri.
