Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загремихтіти

Загремихті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Загремѣть, загромыхать. Як застукотить у сінях, загремихтить. МВ. І. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕМИХТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕМИХТІТИ"
Відтеплінь, -ні, ж. Оттепель. Міусск. окр.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.
Докла́д, -ду, м. Докладъ, добавочные матеріалы. Як добрий доклад до тіста, то й паляниці добрі будуть. Лебедин. у. Нема докладу, тим і не роблю.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Позбавитися, -віюся, -вишся, гл. Лишиться.
Поплямитися, -млюся, -мишся, гл. Запятнаться, покрыться пятнами.
Розгромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.
Розлящатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться, кричать рѣзкимъ голосомъ.
Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРЕМИХТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.