Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загонючка

Загоню́чка, -ки, ж. Родъ игры въ сви́нку (Cм.), при которой играющій долженъ загнать свинку до извѣстной черты. Ив. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОНЮЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОНЮЧКА"
Виратовувати, -вую, -єш, сов. в. виратувати, -тую, -єш, гл. = вирятовувати, вирятувати. Коли б у цьому лісі хоч одна душа найшлась така, щоб мене виратувала. Рудч. Ск. II. 19.
Густи́ти, гущу́, -сти́ш, гл. Сгущать, дѣлать гуще, плотнѣе. Вх. Лем. 406.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Лелі́єнька, -ки, ж. Ум. отъ лелія.
Обмолот, -ту, м. Окончаніе молотьбы.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Скаралуща, -щі, ж. Скорлупа.
Фіґлювати, -люю, -єш, гл. = фиґлювати. Желех.
Шепелявий, -а, -е. Шепелявый. Хоть чуб кучерявий, дак сам шепелявий. Грин. III. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОНЮЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.