Братко, -ка, м. 1) Ум. отъ брат. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. мн. ч. братки и браткове. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. 2) мн. братки. а) Родъ хлѣбнаго печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки... каленика. б) Раст. = братік 2.
Кметити, кмечу, -ти́ш, гл. Смекать, понимать; замѣчать, примѣчать. Уже дитина кметить.
Ма́кортеть, -ти, ж. = макотерть. Поставила йому макортеть з варениками.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко!
Помарити, -рю, -риш, гл. Помечтать.
Розрубити, -блю́, -биш, гл. Разложить, распредѣлить (подать и т. п.).
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода.
