Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загорілець

Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРІЛЕЦЬ"
Багдаль, (-лю?, м.) Сафьянъ изъ козловой кожи. Вас. 158.
Бровенятко, -ка, бровеняточко, -ка, с. Ум. отъ брова.
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний. Лохв. у.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Понащипувати, -пую, -єш, гл. Нащипать (во множествѣ).
Рахта, -ти, ж. Второй день храмоваго праздника. На другий день (після храму) у нас рахти, щоб то мед вже допивати. О. 1861. XI. 108.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій. К. Кр. 11.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є. Канев. у.
Чертежник, -ка, м. = чертіж. Вх. Зн. 80, 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.