Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загримотіти

Загримоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРИМОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРИМОТІТИ"
Княжя, -жя́ти, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алкан-паша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Єв. Л. IV. 40. Пійшов ізнов до недужої. Кв. І. 95. 2) Безсильный.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Рудч. Ск. II. 64. Не паскудьмось, краще буде! Н. Вол. у.  
Победрина, -ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. Шух. І. 254, 237, 150, 192, 194. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя. Шух. І. 113.
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Позализувати, -зую, -єш, гл. Зализать (во множествѣ).  
Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.
Рана, -ни, ж. Рана. Од милого пана не болить і рана. Ном. № 9157. Рана загоїться, але зле слово ніколи. Ном. № 12866. Ум. ранка, ранонька, райочка. Чуб. V. 821. Ой хто ж тобі раноньки промиє? Чуб. V. 876.
Цинґель, -ґля, м. Щегленокъ. Вх. Уг. 274.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРИМОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.