Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать.
Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти.
Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю.
Ду́ча, -чі, ж. = дучайка.
Зробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обрабатывать. Ой я тобі не наймичка все поле зробляти.
Каптити, -пчу, -ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. Cм. капотіти.
Начуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. начутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Наслушиваться, наслушаться. Багато я дечого там начувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся.
2) Только несов. в. Ожидать бѣды, мести. Стережіться ж тепер!.. Начувайтеся!
Підвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. підвеселити, -лю́, -лиш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
