Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заграничити

Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРАНИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРАНИЧИТИ"
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Карасяччя, -чя, соб. Караси. Карасяччя як макогін завдовшки. Конст. у.
Кичматися, -юся, -єшся, гл. Копаться, возиться. Кичмався дома то над сим, то над тим. Кременч. у.
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі. Павлогр. у. (Лобод.).
Пострибувати, -бую, -єш, гл. Поскакивать. За нею дві дівчинки пострибують як ті лошатка. МВ. І. 114.
Похимородити, -джу, -диш, гл. 1) = похимерувати. 2) Поколдовать нѣкоторое время.
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРАНИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.