Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загорода

За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134. В чужій загороді овець не росплодиш. Ном. № 9659. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. ЗОЮР. І. 264. 3) Садъ; огородъ. Вх. Лем. 415. Ум. загорі́дка. Вх. Лем. 415. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок. Грин. II. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОДА"
А́ґрес, а́ґрис, -са, а́ґрист, -та, а́ґрус, -су, м. Крыжовникъ. Rhamnus grossularia, ЗЮЗО. І. 133. Аґрист уже достиг. Шейк. Нарви аґрусу!
Блиснути, -ну, -неш, гл. 1) Блеснуть, сверкнуть. Блиснем шаблями, як сонце з хмарі. Чуб. І
Гав II, нар. = гев. Вх. Лем. 402.
Гуме́нце, -ця, с. 1) Ум. отъ гумно. Чуб. III. 251. 2) Тонзура у католическаго духовенства. 3) — попо́ве. Раст. Taraxacum officinale Wigger. ЗЮЗО. І. 138.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Мурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурмотати. Слухаю я — і борсук у норі мурчить. Берд. у.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Правно нар. Законно.
Сукняночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сукнянка. 2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть. МУЕ. III. 131.
Унучок, -чка, м. Ум. отъ унук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.