Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загорода

За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Чуб. VII. 394. Шух. І. 185. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134. В чужій загороді овець не росплодиш. Ном. № 9659. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. ЗОЮР. І. 264. 3) Садъ; огородъ. Вх. Лем. 415. Ум. загорі́дка. Вх. Лем. 415. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок. Грин. II. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРОДА"
Бурастий, -а, -е. = буравий. Бурастий кінь. Вх. Уг. 329.
Кабанюга, -ги, м. Ув. отъ кабан. Желех.
Ладун, -на, м. Вьюкъ? (Хазяїн каравана) одв'язав ладун од трока, відро оливи наточив. Мкр. Г. 40.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
Прискакувати, -кую, -єш, сов. в. приско́чити, -чу, -чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Рудч. Ск. II. 30. Прискочив до лави. Драг. 63. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. МВ. І. 18. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну. Грин. III. 539.
Справлятися, -вляюся, -єшся, сов. в. справитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Управляться, управиться, дѣлать, сдѣлать свое дѣло. Лу, справивсь, — гляди ж, щоб і друге діло зробив. Рудч. Ск. I. 145. 2) Примириться, кончить полюбовно. Угор.  
Сторожкий, -а, -е. Осторожный; чуткій. К. Бай. 148. Утя сторожка птиця. Греб. 402. Птиця, бач, дуже сторожка. Стор. II. 75. І собаки не держу, такий я сторожкий.... і миш не пробіжить, щоб я не почув. Г. Барв. 193.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.