Бодляк, -ка, м. = бодлак. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі.
Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину.
Квок II, -ка, м. Въ сказкѣ: крестьянинъ, который брался высиживать цыплятъ.
Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)!
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ.
Прикласти, -ся. Cм. прикладати, -ся.
Шкряботуха, -хи, ж. Скребущаяся (о мыши). Ум. шкряботушка. Мишка шкряботушка.
Щербак, -ка, м.
1) Башмакъ изъ цѣльнаго куска кожи.
2) Родъ растенія.
