Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Ум. бібличка.
Вив'ялитися, -люся, -лишся, гл. Обезсилѣть до вялости, изнуриться. Мужик у роботі вив'ялиться, виробиться та й не довго живе.
За́писка, -ки, ж. 1) Запись. 2) Записка. Присилає Максим козака з запискою до замку. У гребенщиковъ записку писати значитъ проводить по длинѣ гребенки, въ видѣ украшенія, тонкія параллельныя линіи. Ум. за́писочка. На, брате коте, тобі отсю записочку: ти в хаті, в сухому сидиш, то й запи сочка ніколи не помокне.
Мі́сце, -ця, с. Мѣсто. По тричі в однім місці бідного невольники затинали. Як намальовані встають передо мною всі місця. Місцем, місцями. а) Мѣстами, въ нѣкоторыхъ мѣстахъ. Місцем такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже-світе! Місцями й гарна трава — низом, а по су гробках погана. б) Иногда, по временамъ. Місцями й я їм рибу.
Несподіваність, -ности, ж. Неожиданность.
Повичунювати, -нюю, -єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали.
Привілля, -ля, с.
1) Приволье, раздолье. На вовків там привілля, — все пущі, а людей нема.
2) Достатокъ. Нема привілля ніякого у його, як же за його йти.
3) бути за привіллям. Быть въ уютномъ удобномъ мѣстѣ. Був за привіллям у вас і я, і коні.
Реп'яшковий, -а, -е. 1) Репейниковый. 2) реп'яшкова кривулька. Родъ вышивки.
Трутень, -тня, м. Трутень.
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять.
