Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замуркотати

Замуркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУРКОТАТИ"
Гіяба нар. = гляба. Вх. Зн. 10.
Корчистий, -а, -е. = корчастий. Корчисте жито. Подольск. г.
Кошіння, -ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. І. 169, 189.
Лука́нь, -ня́, м. Лука. Могил. у.
Невзаміру нар. Несравненно, непомѣрно. Товариства зібралося невзаміру більш.
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Пописати Cм. пописувати.
Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Грин. III. 394. К. ЦН. 230. Нехай так щасливо вікує, наче раює. Г. Барв. 310.
Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.