Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Загою́вати, го́юю, -єш, сов. в. заго́їти, го́ю, -їш, гл. Залѣчивать, залѣчить, заживлять, заживить (рану). Всі його рани загоює своїм розумним словом. Його рука поранить і загоїть.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Натиск, -ку, м.
1) Надавливаніе, натискиваніе.
2) Давка, толпа. Натиск такий, що й пройти не можна, свічки поставити.
Підосишник, -ка, м. Раст. Agaricus emeticus.
Підтоплювати, -люю, -єш, сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл.
1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила.
2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи.
Подеревеніти, подерев'яніти, -нію, -єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла.
Позбиткуватися, -куюся, -єшся, гл. — з кого. Обидѣть кого.
Позбудовувати, -вую, -єш, гл. Построить (во множествѣ).
Хиба 2 нар.
1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану?
2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене.
3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу.
