Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замужжю

За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 70.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЖЖЮ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМУЖЖЮ"
Клевчиха, -хи, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Обов'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обов'язатися, -жуся, -жешся, гл. Обязываться, обязаться.
Обсіпати Cм. обсіпувати.
Памула, -ли, ж. Илъ, тина. Вх. Лем. 446. Ум. памулка.
Пекарчук, -ка, м. Мальчикъ въ булочной.
Полотенце, -ця, с. 1) Ум. отъ полотно. КС. 1884. V. 175. Полотенця на станок лянного. Мкр. Н. 38. 2) Часть мере́жки. Cм. мережка 1. (Залюбов.). 3) Плавательная перепонка. Мнж. 189. Вх. Пч. І. 15. 4) Клинокъ косы. Желех. Ум. полотенечко.
Попереді нар. = попереду.
Протрястися, -суся, -се́шся, гл. = протруситися.
Укривдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть. К. Краш. 37. Вуйко дуже нас укривдив. Федьк.
Цьвак, -ка, м. = цвак. МУЕ. ІІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМУЖЖЮ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.