Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Достемені́сінький, -а, -е. Точнехонько такой. Достеменісінько такий віл, як у мене.
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
На́го нар. Наго, голо.
Покорочатися, -чаюся, -єшся, сов. в. покороти́тися, -чуся, -тишся, гл. Укорачиваться, укоротиться; сокращаться, сократиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі, як вас здибле лиха доля, будьте коротенькі! Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться.
Поштовхувати, -хую, -єш, гл. Поталкивать. Я дурня свого в спину поштовхую.
Рубляка, -ки, м. Ув. отъ ii. Рубель, руб.
Судський, -а, -е. = судовий.
Цур меж.
1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя.... (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Цур тобі, який ти дурний. Таке робили, що цур йому вже і казать. Цур тобі пек!
2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь.
Чогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто чого́.
