Добіля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. добіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Добѣливать, добѣлить.
Дужо нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
Куріпка, -ки, ж.
1) Курица.
2) Куропатка. Певно полює за куріпками і вже побачите коли яка-небудь не заплутається в його сільце. Ум. куріпонька, куріпочка. Куріпочка рябенька сокорить. Задумала бабусенька та забагатіти, посадила куріпочку, щоб вивела діти.
Наскуповувати, -вую, -єш, гл. Накупать. Наскуповував свиней десяток.
Приспівка, -ки, ж. = приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. І я тепер на приспівки їм здався.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Строюдити, -джу, -диш, гл. Встревожить. Строюдитися, джуся, дишся, гл. Встревожиться. Шелесть щось в лісі.... а вони й строюдились від тії мари. 2) Затосковать. Строюдився за родиною, аж заголосив.
Ступляй, -ляя, м. = ступінь.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій.
