Валити, -лю, -лиш, гл. 1) Валить, сваливать. Своє на ніжки ставить, а чуже з ніг валить. 2) Идти впередъ; двигаться массою. Сліпому нема гори: куди попав, туди и вали. Так валкою і валить. 3) — вал. Прясть вал 2. Нумо вал валити.
Вичвалати, -лаю, -єш, гл. Выходить, исходить (медленной походкой).
Відносити, -шу, -сиш, сов. в. віднести, -су, -сеш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Я приносив, а відносити тобі вже черга.
Добро́бут, -ту, м. Благосостояніе. Буде на сторожі добробуту народнього стояти.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Ми́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ миша. 2) Непроизвольное подергиваніе мускуловъ. В Оришки... забігала по егіду мишка. Верхню губу мишка тіпала. 3) = мишокрілик.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Обрітення, -ня, с. Праздникъ Обрѣтенія главы Іоанна Крестителя (24 февраля). На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.
Професорка, -ки, ж. Женщина-профессоръ.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ.
