Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість.
Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Пішла отара; чабани спереду на крилах. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. 5) Борть, бокъ лодки. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. 9. — орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця.
Підсукувати, -кую, -єш, сов. в. підсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін.
Позгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять.
Присмерджувати, -джую, -єш, гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує.
Селище, -ща, с.
1) Селеніе. Веселі селища в гаях.
2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі.
Увидіти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Скоро ввиділи, пану доповіли.
Чорнушка, -ки, ж. = чернушка 1, Nigella sativa. Витоптав козел часник, ще й чорную чорнушку.
