Викарбувати, -бую, -єш, гл. Сдѣлать нарѣзки на деревѣ.
Ми́льник, -ка, м. Банщикъ? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шильники, мильники, селяне, городяне, міщане, крамарі, шинкарі... А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. я щось скажу. (Формула ярмарочнаго зазыванія). Ср. стар. Милня, баня (Cм. Житецкій, Словарь книжной малорусской рѣчи по рукописи XVII в. ), а также подобную-же формулу стар. казацкаго зазыванія: Ой ви, грубники, ви, лазники, ви, броварники! Годі вам по винницях горілок курити, по лазнях лазень топити и т. д.
Моро́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Кружиться (о головѣ). Чогось моя головонька морочиться. 2) Хлопотать, возиться. Морочивсь, морочивсь, нічого не вдіє. Страх мені не хочеться з старим дідом морочиться.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Попримощуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и примоститися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини.
Ріпка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ріпа.
2) Родъ игры.
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? То лях, мостивий пан, од сна уставав. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. Сон мара, Бог віра. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. б) Anemone pratensis L. в) — білий. Anemone sylvestris. Щоб на той рік діждати сону топтати. Молода сестра сон-траву ірвала. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю.
Упороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: принести поросята.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік.
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ.
